поліетилен

поліетиле́н

[пол'іеитиелен]

-ну, м. (на) -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліетилен — -у, ч., хім. 1》 Синтетичний полімер – продукт полімеризації етилену, що використовується для виготовлення плівок, труб, ємкостей, технічних волокон. 2》 розм. Поліетиленова плівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поліетилен — поліетиле́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. поліетилен — ПОЛІЕТИЛЕ́Н, у, ч. Продукт полімеризації етилену, який застосовується при виробництві пластичних мас. Поліетилен є найпростішим полімерним вуглеводнем і універсальним пластиком, який має велике технічне значення (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. поліетилен — поліетиле́н (від полі... і етилен) високомолекулярна сполука, продукт полімеризації етилену. Використовують як електроізоляційний матеріал, у виробництві пластмас, плівок, труб тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. поліетилен — ПОЛІЕТИЛЕ́Н, у, ч. Продукт полімеризації етилену, який застосовується при виробництві пластичних мас. Поліетилен є найпростішим полімерним вуглеводнем і універсальним пластиком, який має велике технічне значення (Наука.., 12, 1958, 22). Словник української мови в 11 томах