1. Орфоепічний словник української мови

потиск

по́тиск

[потиеск]

-ку, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потиск — по́тиск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. потиск — -у, ч. Дія за знач. потиснути, потискувати, потискати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потиск — ПО́ТИСК, у, ч. Дія за знач. поти́снути, поти́скувати, потиска́ти 1. Федір Іванович, спіймавши руку дівчини, міцно потиснув її. І на відповідь відчув такий же міцний потиск її маленької твердої руки (А. Головко); У потиску зустрілись дружні руки (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  4. потиск — РУКОСТИСКА́ННЯ (взаємне стискання рук на знак привітання, виявлення вдячності тощо), ПО́ТИСК (перев. із сл. рука), РУ́ЧКАННЯ розм. Рукостискання повинно бути в міру енергійним (з журналу); Є потиск рук, що сили додає, Відкритий, мов ясне обличчя (Р. Словник синонімів української мови
  5. потиск — ПО́ТИСК, у, ч. Дія за знач. поти́снути, поти́скувати, потиска́ти 1. Федір Іванович, спіймавши руку дівчини, міцно потиснув її. І на відповідь відчув такий же міцний потиск її маленької твердої руки (Головко, II, 1957, 596); У потиску зустрілись дружні руки (Рильський, II, 1960, 51). Словник української мови в 11 томах