1. Орфоепічний словник української мови

почепитися

почепи́тися

[почеипитиес'а]

-пл'ус'а, -чепиес':а, -чепиец':а, -чепл'ац':а; нак. -пис'а, -п'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почепитися — почепи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. почепитися — -чеплюся, -чепишся; мн. почепляться. Док. до чіплятися. || Повіситися. || Повиснути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почепитися — ПОЧЕПИ́ТИСЯ, чеплю́ся, че́пишся; мн. поче́пляться. Док. до чіпля́тися. Яшко на ходу .. почепився на східець, і хоч кондуктор лаявся і спихав, мовчки і рішуче став на тормозі (А. Словник української мови у 20 томах
  4. почепитися — ві́шатися (ки́датися, чіпля́тися) / пові́ситися (ки́нутися, почепи́тися) на ши́ю кому, несхв. Нав’язуватися кому-небудь, настирливо домагаючись прихильності, взаємності (про жінок у ставленні до чоловіків). Фразеологічний словник української мови
  5. почепитися — ПОЧЕПИ́ТИСЯ, чеплю́ся, че́пишся; мн. поче́пляться. Док. до чіпля́тися. Яшко на ходу.. почепився на східець, і хоч кондуктор лаявся і спихав, мовчки і рішуче став на тормозі (Головко, І, 1957, 171); І радість невимовна... Словник української мови в 11 томах
  6. почепитися — Почепитися, -плю́ся, -пишся гл. Нацѣпиться. Словник української мови Грінченка