1. Орфоепічний словник української мови

правдоборець

правдобо́рець

[праўдобореиц']

-рц'а, ор. -рцеим, м. (на) -рцеив'і/-рц'у, мн. -рц'і, -рц'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правдоборець — правдобо́рець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. правдоборець — -рця, ч. Борець за правду, виборювач правди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. правдоборець — ПРАВДОБО́РЕЦЬ, рця, ч. Борець за правду, виборювач правди. Твердої вдачі пастух, незламний правдоборець, врятував племінне стадо (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
  4. правдоборець — ПРАВДОБО́РЕЦЬ, рця, ч. Борець за правду, виборювач правди. Твердої вдачі пастух, незламний правдоборець, врятував племінне стадо (Горд., Дівчина.., 1954, 200). Словник української мови в 11 томах