правосуддя
правосу́ддя
[правосуд':а]
-д':а
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- правосуддя — (судова діяльність) судочинство, юстиція. Словник синонімів Полюги
- правосуддя — правосу́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- правосуддя — Юстиція, <�справедливий> суд; (неправе) кривосуддя; П. судочинство. Словник синонімів Караванського
- правосуддя — -я, с. 1》 Суд, судова діяльність держави; юстиція. || Установи, які здійснюють судову діяльність держави. 2》 Розгляд судових справ; судочинство. 3》 Справедливий суд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- правосуддя — Справедливість, див. юстиція Словник чужослів Павло Штепа
- правосуддя — ПРАВОСУ́ДДЯ, я, с. 1. Самостійна галузь державної діяльності, яка здійснює суд. Правосуддя має своїм завданням забезпечити точне і неухильне виконання законів усіма установами, організаціями, службовими особами і громадянами (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- правосуддя — ПРАВОСУ́ДДЯ (судова діяльність перев. держави), ЮСТИ́ЦІЯ, СУД, СУДІВНИ́ЦТВО, СУДОЧИ́НСТВО (розгляд судових справ). Правосуддя має своїм завданням забезпечити точне і неухильне виконання законів (з журналу); Батько Савка служив у Києві... Словник синонімів української мови
- правосуддя — Правосу́ддя, -ддя, -ддю, -ддям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- правосуддя — ПРАВОСУ́ДДЯ, я, с. 1. Суд, судова діяльність держави; юстиція. Правосуддя в нашій країні має своїм завданням захист від усяких посягань на встановлений Конституцією СРСР суспільний і державний устрій СРСР... Словник української мови в 11 томах
- правосуддя — Правосуддя, -дя с. Правосудіе. Словник української мови Грінченка