придих
при́дих
[придиех]
-ху, м. (ў) -ху, мн. -хие, -х'іў
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- придих — при́дих іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- придих — -у, ч., лінгв. Характерний для деяких мов глухий фрикативний звук. Великий тлумачний словник сучасної мови
- придих — ПРИ́ДИХ, у, ч., лінгв. Характерний для деяких мов глухий фрикативний звук; звук, що супроводжує мовлення при видиханні. Говорити з придихом. Словник української мови у 20 томах
- придих — При́дих, -ху; -дихи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- придих — ПРИ́ДИХ, у, ч., лінгв. Характерний для деяких мов глухий фрикативний звук. Словник української мови в 11 томах