придих

при́дих

[придиех]

-ху, м. (ў) -ху, мн. -хие, -х'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. придих — при́дих іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. придих — -у, ч., лінгв. Характерний для деяких мов глухий фрикативний звук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. придих — ПРИ́ДИХ, у, ч., лінгв. Характерний для деяких мов глухий фрикативний звук; звук, що супроводжує мовлення при видиханні. Говорити з придихом. Словник української мови у 20 томах
  4. придих — При́дих, -ху; -дихи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. придих — ПРИ́ДИХ, у, ч., лінгв. Характерний для деяких мов глухий фрикативний звук. Словник української мови в 11 томах