примусовий

примусо́вий

[приемусовией]

м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примусовий — примусо́вий прикметник недобровільний Орфографічний словник української мови
  2. примусовий — (- працю) рабський, підневільний, під'яремний, п. єгипетський, з. мусовий; (- любов) силуваний; (- зупинку) вимушений. Словник синонімів Караванського
  3. примусовий — -а, -е. 1》 Який здійснюється через натиск із чийогось боку, примушування. || Який здійснюється через обов'язок, повинність. Примусова ліцензія — дозвіл використати запатентовані винаходи... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. примусовий — ПРИМУСО́ВИЙ, а, е. 1. Який здійснюється через натиск з чийогось боку, примушування. – Чи ти не з примусу це робиш, не з намови? Я примусового не хочу чути слова Із уст, що над усе на світі їх люблю (М. Рильський, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
  5. примусовий — ВИ́МУШЕНИЙ (який здійснюється чи здійснений проти бажання, під тиском обставин), ПРИМУСО́ВИЙ, ПРИМУ́ШЕНИЙ, МИМОВІ́ЛЬНИЙ. Гірке почуття вимушеної розлуки з сином запанувало всім його тілом (Г. Епік); Романик ображено замовк. Словник синонімів української мови
  6. примусовий — Примусо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. примусовий — ПРИМУСО́ВИЙ, а, е. 1. Який здійснюється через натиск з чийогось боку, примушування. — Чи ти не з примусу це робиш, не з намови? Я примусового не хочу чути слова Із уст, що над усе на світі їх люблю (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Словник української мови в 11 томах