1. Орфоепічний словник української мови

присмерк

при́смерк

[присмеирк]

-ку, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присмерк — при́смерк іменник чоловічого роду те ж, що і присмерки Орфографічний словник української мови
  2. присмерк — Сутінь, сутінок, сутінки, вечірня тінь, ФР. смерк, сов. присмерки; (від затемнення) стума, кн. напівімла, напівморок, напівтемрява. Словник синонімів Караванського
  3. присмерк — див. вечір; темрява Словник синонімів Вусика
  4. присмерк — ПРИ́СМЕРК див. при́смерки. Словник української мови у 20 томах
  5. присмерк — СУ́ТІНКИ (напівтемрява після заходу або до сходу сонця), СУ́ТІНОК рідше, СУ́ТІНЬ, ПО́МЕРКИ мн., ПО́МЕРК рідше, МО́РОК, СТУ́МА заст. поет., ЗМРОК (ЗМРІК) діал.; СМЕРКА́ННЯ, СМЕРК, ПРИ́СМЕРКИ, ПРИ́СМЕРК, ПРИМЕРКА́ННЯ, СУ́МОРОК діал., СУ́МЕРК діал. Словник синонімів української мови
  6. присмерк — ПРИ́СМЕРК див. при́смерки. Словник української мови в 11 томах
  7. присмерк — Присмерк, -ку м. Сумерки. У присмерку ледві-неледві по степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. І. 77). — присмерком. Въ сумеркахъ. Присмерком дочапали до хутора. МВ. (О. 1862. III. 52). Словник української мови Грінченка