1. Орфоепічний словник української мови

пробурмотіти

пробурмоті́ти

[пробурмоут’ітие]

-моучу, -мотиш, -мотиемо, -мотиете; нак. -моти, -моут'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробурмотіти — пробурмоті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробурмотіти — див. сказати Словник синонімів Вусика
  3. пробурмотіти — див. пробурмотати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пробурмотіти — ПРОБУРМОТІ́ТИ див. пробурмота́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. пробурмотіти — БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РКАТИ) розм. рідше; МУРМОТА́ТИ (МУРМОТІ́ТИ) розм., МУРКОТА́ТИ (МУРКОТІ́ТИ) розм., МУРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. пробурмотіти — ПРОБУРМОТІ́ТИ див. пробурмота́ти. Словник української мови в 11 томах