пронизати

прониза́ти

[прониезатие]

ежу, -нижеиш; нак.ежи, -иеж'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пронизати — прониза́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пронизати — див. пронизувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пронизати — ПРОНИЗА́ТИ див. прони́зувати. Словник української мови у 20 томах
  4. пронизати — ду́мка майну́ла (сяйну́ла, бли́снула, пробі́гла і т. ін.) (в голові́) у кого, чиїй. Хто-небудь раптово подумав про щось, додумався до чогось. Майнула думка повернути просто степом до Карасу (Іван Ле); — Ой! Ще стеля завалиться та й мене вб’є!... Фразеологічний словник української мови
  5. пронизати — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка... Словник синонімів української мови
  6. пронизати — ПРОНИЗА́ТИ див. прони́зувати. Словник української мови в 11 томах
  7. пронизати — Пронизати см. пронизувати. Словник української мови Грінченка