1. Орфоепічний словник української мови

прорватися

прорва́тися

[прорватиес'а]

проурвус'а, -вес':а, -вец':а, -веимос'а, -веитес'а, проурвуц':а; нак. -вис'а, проурв'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прорватися — прорва́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прорватися — див. прориватися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прорватися — ПРОРВА́ТИСЯ див. прорива́тися¹. Словник української мови у 20 томах
  4. прорватися — ЛИНУ́ТИ (почати литися раптово й з великою силою), ПОЛИ́ТИ, ПОЛИ́ТИСЯ, ПОСИ́ПАТИ, ХЛИ́НУТИ підсил., РИ́НУТИ підсил., ХЛЮ́ПНУТИ, БУРХНУ́ТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., ПОЛЛЯ́ТИСЯ рідко; ПОРИ́НУ́ТИ розм., УПЕРІ́ЩИТИ (ВПЕРІ́ЩИТИ) розм. Словник синонімів української мови
  5. прорватися — ПРОРВА́ТИСЯ див. прорива́тися¹. Словник української мови в 11 томах
  6. прорватися — I. Прорива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. прорватися, -рвуся, -вешся, гл. Прорываться, прорваться. Німим отверзу ться уста, прорветься слово, як вода. Шевч. 629. --------------- II. Прорива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. прори́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Прорываться, прорыться. Словник української мови Грінченка