1. Орфоепічний словник української мови

підвестися

підвести́ся

[п'ідвеистис'а]

-еидус'а, -еидес':а, -еидец':а, -еидеимос'а, -еидеитес'а, -еидуц':а; мин. -в'іўс'а, -еид'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підвестися — підвести́ся дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підвестися — див. підводитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підвестися — ПІДВЕСТИ́СЯ див. підво́дитися. Словник української мови у 20 томах
  4. підвестися — встава́ти (підво́дитися) / вста́ти (підвести́ся) з лі́жка. Починати одужувати після тяжкої хвороби. На восьмий тиждень я устав з ліжка. Тоді вже почав жваво у силу вбиратись (Марко Вовчок); Він знов був дуже слабий на плеврит. Фразеологічний словник української мови
  5. підвестися — ВИСОЧІ́ТИ (виділятися висотою, міститися, знаходитися вище чогось), ПІДНО́СИТИСЯ, ЗВО́ДИТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ПІДІЙМА́ТИСЯ (ПІДНІМА́ТИСЯ), ПІДВО́ДИТИСЯ, ВИСОЧИ́ТИСЯ, ГРОМА́ДИТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ПАНУВА́ТИ, ПІДВИ́ЩУВАТИСЯ, СПИНА́ТИСЯ, ВИ́СИТИСЯ рідко... Словник синонімів української мови
  6. підвестися — ПІДВЕСТИ́СЯ див. підво́дитися. Словник української мови в 11 томах
  7. підвестися — Підводитися, -джуся, -дишся сов. в. підве́сти́ся, -ду́ся, -дешся, гл. Вставать, встать, подниматься, подняться, приподняться. Помолись, Насте, хоч лежачи, Богу, коли не здужаєш підвестись. Кв. Чоловік і забув про масло, що сидів на йому, та й підвівсь. Словник української мови Грінченка