підмочений

підмо́чений

[п'ідмочеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмочений — підмо́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підмочений — див. мокрий; сирий Словник синонімів Вусика
  3. підмочений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підмочити. 2》 у знач. прикм. Який трохи, злегка підмок або намок знизу. || перен. Підмочена репутація. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підмочений — ПІДМО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підмочи́ти. Котляревський все точно зафіксував у пам'яті, що бачив: і кожну таріль, що стояла перед паном, і вино, і закуски, і самого пана – розкоханого, .. з сивуватими, злегка підмоченими у вині вусами (Б. Левін). Словник української мови у 20 томах
  5. підмочений — підмо́чувати (хита́ти) / підмочи́ти (розхита́ти) репута́цію (авторите́т). Певними вчинками, діями і т. ін. створювати негативну думку про кого-небудь, заплямовувати когось. Фразеологічний словник української мови
  6. підмочений — МО́КРИЙ (просякнутий водою, насичений вологою); НАМО́КЛИЙ, НАМО́ЧЕНИЙ, ЗМО́КЛИЙ, ЗМО́ЧЕНИЙ, ЗМОКРІ́ЛИЙ (який змок, просяк водою); ПРОМО́КЛИЙ, ВИ́МОКЛИЙ, ПЕРЕМО́КЛИЙ, МОКРЮ́ЩИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. підмочений — ПІДМО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підмочи́ти. 2. у знач. прикм. Який трохи, злегка підмок або намок знизу. Варив [Алі] собі пілав з підмоченого рижу (Коцюб., І, 1955, 393). Словник української мови в 11 томах