1. Орфоепічний словник української мови

підперти

підпе́рти

[п'ідпертие]

-д'іпру, -д'іпреиш /-д'іпреш, -д'іпреимо, -д'іпреитеи/-д'іпреите; нак. -д'іпри, -д'іпр'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підперти — підпе́рти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підперти — Підпе́рти, підпира́ти. Підтримати, підтримувати. Просимо і нашихъ буковиньскихъ братôвъ повисшу ціль подперти (Б., 1887, рекл.); Тепер черга на руску патріотичну інтеліґенцию, щоб морально і материяльно підперла нас... Українська літературна мова на Буковині
  3. підперти — див. підпирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підперти — ПІДПЕ́РТИ див. підпира́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. підперти — ДОВО́ДИТИ (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами), ДОКА́ЗУВАТИ, ОБҐРУНТО́ВУВАТИ, МОТИВУВА́ТИ, УМОТИВО́ВУВАТИ (ВМОТИВО́ВУВАТИ), ПОКА́ЗУВАТИ, АРГУМЕНТУВА́ТИ книжн., ПРИСВІ́ДЧУВАТИ діал.; ОБСТАВЛЯ́ТИ, ПІДПИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. підперти — Підпе́рти, див. підпира́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. підперти — ПІДПЕ́РТИ див. підпира́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. підперти — Підпе́рти, -ся см. підпірати, -ся. Словник української мови Грінченка