1. Орфоепічний словник української мови

пісок

пісо́к

[п'ісок]

-ску, м. (на) -ску, мн. -ски, -ск'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пісок — пісо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пісок — (- землю) піщуга; (грубий) рінь, г. ріняк, сов. гравій. Словник синонімів Караванського
  3. пісок — -ску, ч. 1》 Сипуча гірська порода, що складається з крупинок твердих мінералів, перев. кварцу. 2》 перев. мн. Простори, ділянки землі; покриті великими масами цієї породи. || Ґрунт із значним вмістом цієї породи. Цукровий пісок; Цукор-пісок — цукор у вигляді дрібних крупинок, кристаликів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пісок — ПІСО́К, ску́, ч. 1. Сипуча гірська порода, що складається з крупинок твердих мінералів, перев. кварцу. Проти вітру піском не посиплеш (приказка); Два човни м'яко шорхнули по прибережному піску (М. Коцюбинський); Фельдшер .. Словник української мови у 20 томах
  5. пісок — пісо́к: ◊ на пісо́к на розстріл (ст): Ніколи точно не розповідав, як то було, але факт є фактом, що його разом з іншими везли на пісок (Тарнавський... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. пісок — Батога з піску не сплетеш. Коли немає відповідного матеріалу, щоб щось зробити. Він з піску мотузки суче. Може зробити добру річ навіть з поганого матеріалу. Проти вітру піском не посиплеш. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. пісок — Пухка осадова гірська порода, що складається з уламків різних мінералів, у поперечнику 0,1-2 мм; найрозповсюдженіший кварцевий п.; застосовують у будівництві, керамічній і скляній промисловості, у металургії. Універсальний словник-енциклопедія
  8. пісок — будува́ти на піску́ що, книжн. Не мати обґрунтування, надійної основи під собою. Коли .. тягли (деякі критики) наше образотворче мистецтво до наслідування безживних .. зразків, то будували вони свою будову на піску (М. Рильський). будува́тися на піску́. Фразеологічний словник української мови
  9. пісок — Пісо́к, -ску́, -ко́ві, на -ску́; піски́, -скі́в, -ска́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. пісок — ПІСО́К, ску́, ч. 1. Сипуча гірська порода, що складається з крупинок твердих мінералів, перев. кварцу. Проти вітру піском не посиплеш (Укр.. присл.., 1963, 46); Два човни м’яко шорхнули по прибережному піску (Коцюб., І, 1955, 350); Фельдшер .. Словник української мови в 11 томах