1. Орфоепічний словник української мови

регенеративний

регенерати́вний

[реигеинеиратиўнией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. регенеративний — регенерати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. регенеративний — -а, -е, тех. Прикм. до регенерат. || Признач. для регенерації. || Такий, що пов'язаний з відновленням чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. регенеративний — РЕГЕНЕРАТИ́ВНИЙ, а, е, техн. Прикм. до регенера́т; // Признач. для регенерації. Словник української мови у 20 томах
  4. регенеративний — регенерати́вний (від лат. regenerativus – відновлюючий) пов’язаний з відновленням чого-небудь; р. приймач – радіоприймач, де позитивний зворотний зв’язок спричинює підсилення (відновлення) вхідних високочастотних сигналів. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. регенеративний — РЕГЕНЕРАТИ́ВНИЙ, а, е, техн. Прикм. до регенера́т; // Признач. для регенерації. Словник української мови в 11 томах