реготня

реготня́

[реигот(')н’а]

-гоут(‘)н'і, ор. -готнейу

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реготня — реготня́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. реготня — див. гамір; сміх Словник синонімів Вусика
  3. реготня — -і, ж., розм. Нестримний гучний сміх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. реготня — РЕГОТНЯ́, і́, ж., розм. Нестримний гучний сміх. Скрізь гармидер та реготня, В хаті і надворі (Т. Шевченко); А в світлиці тим часом обходила рядова [чарка], .. неслися сміхи, реготня, ґвалт окривав хату (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  5. реготня — СМІХ, СМІ́ШКИ мн., розм., СМІХОТНЯ́ розм. підсил.; ХИ́ХОНЬКИ мн., розм. (тихий сміх); РЕ́ГІТ, РЕГІТНЯ́, РЕГОТНЯ́ підсил. розм., ГОГОТА́ННЯ підсил. розм., ГОГОТІ́ННЯ підсил. розм., ІРЖА́ННЯ зневажл. (нестримний голосний сміх). Словник синонімів української мови
  6. реготня — Регітня́ і реготня́, -ні́, -не́ю реготня́ і регітня́, -ні́, -не́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. реготня — РЕГОТНЯ́, і́, ж., розм. Нестримний гучний сміх. Скрізь гармидер та реготня, В хаті і надворі (Шевч., І, 1963, 316); А в світлиці тим часом обходила рядова [чарка],.. неслися сміхи, реготня, гвалт окривав хату (Мирний, І, 1949, 409). Словник української мови в 11 томах
  8. реготня — Реготня, -ні ж. = регітня. Котл. Ен. VI. 21. Скрізь гармидер та реготня. Шевч. 108. Словник української мови Грінченка