регіон
регіо́н
[реиг'іон]
-ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- регіон — регіо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- регіон — У. Певна територіальна одиниця (район, область, зона), що вирізняється з-поміж інших таких же одиниць специфічними рисами (географічними, геологічними, етнографічними, економічними, мовними тощо). Пох. регіональний. Літературне слововживання
- регіон — (від англ. region, лат. regio) область, район, частина країни, відрізняється від інших якими-небудь сталими відмінностями Словник іншомовних соціокультурних термінів
- регіон — -у, ч. Певна територіальна одиниця (район, область, зона), що вирізняється з-поміж інших таких же одиниць специфічними рисами (географічними, економічними й т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- регіон — РЕГІО́Н, у, ч. Певна територіальна одиниця (район, область, зона), що вирізняється з-поміж інших таких самих одиниць специфічними рисами (географічними, геологічними, етнографічними, економічними і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
- регіон — регіо́н [від лат. regio (regionis) – область, округ] територія, що характеризується комплексом притаманних їй ознак (фізико-географічних, економічних тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
- регіон — Умовно виділений простір, який відрізняється від прилеглої території природними або набутими властивостями; розрізняють фізико-географічні та економічні р. Універсальний словник-енциклопедія
- регіон — РЕГІО́Н, у, ч., наук. Певна територіальна одиниця (район, область, зона), що вирізняється з-поміж інших таких же одиниць специфічними рисами (географічними, геологічними, етнографічними, економічними і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
- регіон — рос. регион 1. Район, область, територія, частина країни, що вирізняється сукупністю природних або історично складених економіко-географічних умов і національним складом населення. Eкономічна енциклопедія