1. Орфоепічний словник української мови

розбуркотітися

розбуркоті́тися

[розбуркоут’ітиес'а]

-коучус'а, -котис':а, -котиц':а, -котиемос'а, -котиетес'а, -кот'ац':а; нак. -котис'а, -коут'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбуркотітися — розбуркоті́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розбуркотітися — -очуся, -отишся, док., розм. Почати багато буркотіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбуркотітися — РОЗБУРКОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся, док., розм. Почати багато буркотіти. Словник української мови у 20 томах
  4. розбуркотітися — РОЗБУРКОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся, док., розм. Почати багато буркотіти. Словник української мови в 11 томах
  5. розбуркотітися — Розбуркоті́тися, -чу́ся, -ти́шся гл. Разворчаться. Словник української мови Грінченка