1. Орфоепічний словник української мови

романтика

рома́нтика

[романтиека]

-кие, д. і м. -иец'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. романтика — рома́нтика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. романтика — Романтизм; (борні) героїка, поезія, (професії) привабливість. Словник синонімів Караванського
  3. романтика — -и, ж. 1》 Те саме, що романтизм 2), 3). 2》 Незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини. || Героїка, піднесення (боротьби, праці і т. ін.). 3》 збірн., рідко. Романтичні твори літератури й мистецтва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. романтика — РОМА́НТИКА, и, ж. 1. Те саме, що романти́зм 2, 3. В літературних напрямках скрізь панує польська романтика, підмішана німецьким сентименталізмом XVIII віку (М. Словник української мови у 20 томах
  5. романтика — нтика (від франц. romantique – романтик) 1. Надзвичайність, незвіданість чогось, що викликає емоційно-піднесене ставлення. 2. Те саме, що й романтизм. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. романтика — РОМАНТИ́ЗМ (художній метод у літературі та мистецтві, пройнятий оптимізмом і прагненням показати в яскравих образах високе призначення людини; умонастрій, який характеризується ідеалізацією дійсності, мрійливою споглядальністю), РОМА́НТИКА. Словник синонімів української мови
  7. романтика — РОМА́НТИКА, и, ж. 1. Те саме, що романти́зм 2, 3. В літературних напрямках скрізь панує польська романтика, підмішана німецьким сентименталізмом XVIII віку (Коцюб. Словник української мови в 11 томах