спізнитися
спізни́тися
[сп'ізнитиес'а]
-з(‘)н'ус'а, -ниес':а, -ниец':а, -з(‘)н'ац':а; нак. -нис'а, -з(‘)н'іц':а
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спізнитися — спізни́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- спізнитися — див. спізнюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спізнитися — СПІЗНИ́ТИСЯ див. спі́знюватися. Словник української мови у 20 томах
- спізнитися — ЗАПІ́ЗНЮВАТИСЯ (приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба), ОПІ́ЗНЮВАТИСЯ, СПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ (трохи). — Док.: запізни́тися, опізни́тися, спізни́тися, припізни́тися. Словник синонімів української мови
- спізнитися — Спізни́тися, -ню́ся, -нишся, -няться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спізнитися — СПІЗНИ́ТИСЯ див. спі́знюватися. Словник української мови в 11 томах
- спізнитися — Спізни́тися, -ню́ся, -нишся гл. Опоздать. Спізнюся, то мати проведуть. МВ. І. 157. Словник української мови Грінченка