ссавець
ссаве́ць
[с:авец']
-аўц'а, ор. -аўцем, м. (на) -аўц'у/-аўцев'і, мн. -аўц'і, -аўц'іў
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ссавець — ссаве́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ссавець — ССАВЕ́ЦЬ див. ссавці́. Словник української мови у 20 томах
- ссавець — див. ссавці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ссавець — Ссаве́ць, -вця́; ссавці́, -вці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ссавець — ССАВЕ́ЦЬ див. ссавці́. Словник української мови в 11 томах