1. Орфоепічний словник української мови

тихомиритися

тихоми́ритися

[тиехомириетиес'а]

-р'ус'а, -риес':а, -риец':а, -р'ац':а; нак. -ирс'а, -иртеис'а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тихомиритися — тихоми́ритися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. тихомиритися — ТИХОМИ́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок., розм. Заспокоюватися, угамовуватися. Бадіки поважніють і тихомиряться (Марко Черемшина). Словник української мови у 20 томах
  3. тихомиритися — -рюся, -ришся, недок., розм. Заспокоюватися, угамовуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тихомиритися — ТИХОМИ́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок., розм. Заспокоюватися, угамовуватися. Бадіки поважніють і тихомиряться (Черемш., Тв., 1960, 89). Словник української мови в 11 томах
  5. тихомиритися — Тихомиритися, -рюся, -ришся гл. Успокаиваться. Шейк. Словник української мови Грінченка