1. Орфоепічний словник української мови

торохкотіти

торохкоті́ти

[торохкоут’ітие]

-коучу, -котиш, -котиемо, -котиете; нак. -коти, -коут'іт

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торохкотіти — 1. (різкі часті звуки від стукання) торохтіти, торохкати, тарахкати, торкотати, туркотати, гримотати, гоготіти, (грім, земля) стугоніти, дудніти. 2. (швидко, голосно говорити) тріскотати, цокотати, тарабанити, стрекотати, джерґотати, шваркотати. Словник синонімів Полюги
  2. торохкотіти — торохкоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. торохкотіти — див. говорити; гриміти Словник синонімів Вусика
  4. торохкотіти — ТОРОХКОТІ́ТИ див. торохкота́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. торохкотіти — див. торохкотати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. торохкотіти — СТУ́КАТИ (ударяючи по чому-небудь, утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт), БИ́ТИ, СТУКОТА́ТИ підсил., СТУКОТІ́ТИ підсил., ГРЮ́КАТИ підсил., ЦЮ́КАТИ, ТУ́КАТИ розм., ТУТУ́КАТИ підсил. розм., ТЮ́КАТИ розм., КО́ВТАТИ діал. Словник синонімів української мови
  7. торохкотіти — Торохкота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -ко́чуть і торохкоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -котя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. торохкотіти — ТОРОХКОТІ́ТИ див. торохкота́ти. Словник української мови в 11 томах
  9. торохкотіти — Торохкотіти, -кочу, -тиш гл. = торохкотати. Словник української мови Грінченка