1. Орфоепічний словник української мови

торохтілка

торохті́лка

[тороухт’ілка]

-лкие, д. і м. -лц'і, р. мн. -лок

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торохтілка — торохті́лка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. торохтілка — див. балакучий; брязкальце; мотоцикл Словник синонімів Вусика
  3. торохтілка — ТОРОХТІ́ЛКА, и, ж., розм. Торохкітлива дитяча іграшка або торохкітливий пристрій в іграшці. Потім Марко показував свого нового вітрячка з торохтілкою: вітер дме, млинок крутиться і торохтить... (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах
  4. торохтілка — -и, ж., розм. Торохкітлива дитяча іграшка або торохкітливий пристрій в іграшці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. торохтілка — ГУ́РКАЛО розм. (дитяча іграшка або предмет, що гуркоче), ТОРОХТІ́ЛКА розм., ТАРА́ХКАЛО розм. Було гуркало робить нам (дід) та ґринджолята (Д. Мордовець); Марко показував свого нового вітряка з торохтілкою: вітер дме, млинок крутиться і торохтить... (О. Копиленко). — Пор. 1. бря́зкальце. Словник синонімів української мови
  6. торохтілка — ТОРОХТІ́ЛКА, и, ж., розм. Торохкітлива дитяча іграшка або торохкітливий пристрій в іграшці. Потім Марко показував свого нового вітрячка з торохтілкою: вітер дме, млинок крутиться і торохтить… (Коп., Вибр., 1953, 458). Словник української мови в 11 томах