точіння
точі́ння
[тоуч’ін':а]
-н':а
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- точіння — точі́ння 1 іменник середнього роду від: точити 1 точі́ння 2 іменник середнього роду просівання Орфографічний словник української мови
- точіння — ТОЧІ́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. точи́ти¹ 2. Треба підкреслити, що фрезерування по праву займає друге місце після точіння в обробці металів різанням (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- точіння — I -я, с. Дія за знач. точити I 2). II -я, с. 1》 Дія за знач. точити III, точитися III. 2》 Тривале друге коліно пісні токуючого глухаря. Великий тлумачний словник сучасної мови
- точіння — Різновид обробки різанням; розрізняють зовнішнє (напр., валів) та внутрішнє (т. отворів — розточування); т. здійснюється на токарному верстаті; особливі види т. здійснюють на токарно-копіювальному верстаті — т. поверхонь складної форми та токарно-ґвинторізному — нарізання різі. Універсальний словник-енциклопедія
- точіння — ТОЧІ́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. точи́ти¹ 2. Треба підкреслити, що фрезерування по праву займає друге місце після точіння в обробці металів різанням (Метод. викл. фрез. спр. Словник української мови в 11 томах