1. Орфоепічний словник української мови

тринадцятий

трина́дцятий

[триенадз'ц'атией]

м. (на) -тому/ -т'ім, мн. -т'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тринадцятий — трина́дцятий числівник порядковий Орфографічний словник української мови
  2. тринадцятий — ТРИНА́ДЦЯТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника трина́дцять. Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом (Т. Шевченко); Тринадцятого вересня Перша Кінна вирушила походом на південь (О. Гончар); Тринадцята зарплата. Словник української мови у 20 томах
  3. тринадцятий — -а, -е. Числ. порядк., відповідний до кільк. числ. тринадцять. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тринадцятий — Трина́дцятий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тринадцятий — ТРИНА́ДЦЯТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника трина́дцять. Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом (Шевч., II, 1963, 38); Тринадцятого вересня Перша Кінна вирушила походом на південь (Гончар, II, 1959, 371); Тринадцята зарплата. Словник української мови в 11 томах
  6. тринадцятий — Тринадцятий, -а, -е числ. Тринадцатый. Словник української мови Грінченка