тупісінький
тупі́сінький
[туп’іс'ін'кией]
м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тупісінький — тупі́сінький прикметник Орфографічний словник української мови
- тупісінький — ТУПІ́СІНЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до тупи́й. Словник української мови у 20 томах
- тупісінький — -а, -е. Зовсім тупий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тупісінький — Тупі́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тупісінький — Тупісінький, -а, -е Совершенно тупой. Шейк. Словник української мови Грінченка