1. Орфоепічний словник української мови

тягач

тяга́ч

[т'агач]

-ача, ор. -ачем, м. (на) -ач'і, р. мн. -ач'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тягач — тяга́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тягач — ТЯГА́Ч, а́, ч. Спеціальний автомобіль або трактор, які застосовуються для буксирування причепів з вантажем, гармат і т. ін. Курять дороги за півторатонками, тракторами-тягачами, безтарками, простими мажами: все повністю переключилося на возіння зерна (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. тягач — -а, ч. Спеціальний автомобіль або трактор для буксирування причепів з вантажем, гармат і т. ін. Сідельний тягач — автомобіль, який за своєю конструкцією і обладнанням призначений для буксирування напівпричепа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тягач — ТЯГА́Ч, а́, ч. Спеціальний автомобіль або трактор, які застосовуються для буксирування причепів з вантажем, гармат і т. ін. Курять дороги за півторатонками, тракторами-тягачами, безтарками, простими мажами: все повністю переключилося на возіння зерна (Ю. Словник української мови в 11 томах
  5. тягач — Тягач, -ча м. Рабочій въ шахтѣ, перевозящій въ шахтѣ уголь. Славяносерб. у. Словник української мови Грінченка