увіковічитися
увікові́читися
[ув'ікоув’ічиетиес'а]
-чус'а, -чиес':а, -чиец':а, -чац':а; нак. -в'іц':а, -в'ічтеис'а
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- увіковічитися — увікові́читися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- увіковічитися — УВІКОВІ́ЧИТИСЯ див. увікові́чуватися. Словник української мови у 20 томах
- увіковічитися — див. увіковічуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- увіковічитися — УВІКОВІ́ЧИТИСЯ див. увікові́чуватися. Словник української мови в 11 томах