увіковічитися

увікові́читися

[ув'ікоув’ічиетиес'а]

-чус'а, -чиес':а, -чиец':а, -чац':а; нак. -в'іц':а, -в'ічтеис'а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увіковічитися — увікові́читися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. увіковічитися — УВІКОВІ́ЧИТИСЯ див. увікові́чуватися. Словник української мови у 20 томах
  3. увіковічитися — див. увіковічуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. увіковічитися — УВІКОВІ́ЧИТИСЯ див. увікові́чуватися. Словник української мови в 11 томах