1. Орфоепічний словник української мови

умовчати

умо́вчати

[ўмоўчатие]

= вмовчати

-чу, -чиеш; нак. -оўч, -оўчтеи

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умовчати — умо́вчати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. умовчати — УМО́ВЧАТИ див. умо́вчувати. Словник української мови у 20 томах
  3. умовчати — див. умовчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. умовчати — ПРОМО́ВЧАТИ (не сказати, не заперечити, не відповісти на запитання; не суперечити комусь), ЗМО́ВЧАТИ, УМО́ВЧАТИ (ВМО́ВЧАТИ) розм.; ПЕРЕМО́ВЧАТИ (певний час). — Недок.: промо́вчувати, змо́вчувати, перемо́вчувати. Словник синонімів української мови
  5. умовчати — УМО́ВЧАТИ див. умо́вчувати. Словник української мови в 11 томах
  6. умовчати — Умовчати, -чу, -чиш гл. Смолчать, помолчать. Вона така, що нікому не вмоччить. Богод. у. Горе не умовчить. Ном. № 2368. Словник української мови Грінченка