упорядницький

упоря́дницький

[ўпор'адниец'кией]

= впорядницький

м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упорядницький — упоря́дницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. упорядницький — УПОРЯ́ДНИЦЬКИЙ (ВПОРЯ́ДНИЦЬКИЙ), а, е. Прикм. до упоря́дник. Характерною рисою Максима Рильського було те, що він не робив самої тільки упорядницької чи редакторської роботи (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. упорядницький — (впорядницький), -а, -е. Прикм. до упорядник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. упорядницький — УПОРЯ́ДНИЦЬКИЙ (ВПОРЯ́ДНИЦЬКИЙ), а, е. Прикм. до упоря́дник. Характерною рисою Максима Рильського було те, що він не робив самої тільки упорядницької чи редакторської роботи. Часто-густо результатом її була не лише впорядкована збірка, а й змістовне дослідження (Рад. літ-во, 7, 1971, 60). Словник української мови в 11 томах