1. Орфоепічний словник української мови

уразитися

I [уразиетиес'а]

-ажус'а, -азиес':а, -азиец':а, -аз'ац':а (пошкоджуватися)

II

= вразитися

[ўразиетиес'а] -ажус'а, -зиес':а, -зиец':а, -зиемос'а, -зиетеис'а, -з'ац':а; нак. -аз'с'а, -аз'теис'а і [ўразитиес'а] -ажус'а, -зис':а, -зиц':а, -зиемос'а, -зиетес'а, -з'ац':а; нак. -зис'а, -з'іц':а (дивуватися)

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уразитися — ура́зи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уразитися — УРА́ЗИТИСЯ¹ див. уража́тися¹. УРА́ЗИ́ТИСЯ² див. вража́тися¹. Словник української мови у 20 томах
  3. уразитися — див. вражатися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уразитися — ОБРАЖА́ТИСЯ (відчути образу, мати до когось почуття гіркоти, досади, викликані його словами, поведінкою), ВРАЖА́ТИСЯ (УРАЖА́ТИСЯ), ОБИЖА́ТИСЯ розм., ЗОБИДЖА́ТИСЯ (ЗОБИЖА́ТИСЯ) розм., КРИ́ВДИТИСЯ розм., ДУ́ТИСЯ на кого, що, розм. Словник синонімів української мови
  5. уразитися — УРА́ЗИТИСЯ див. вража́тися¹. Словник української мови в 11 томах
  6. уразитися — Уражатися, -жаюся, -єшся сов. в. уразитися, -жуся, -зишся, гл. 1) О ранѣ, больномъ мѣстѣ: быть затрагиваемымъ, затронутымъ. 2) Обижаться, обидѣться. 3) Поражаться, поразиться. Словник української мови Грінченка