1. Орфоепічний словник української мови

урізатися

I [ўр'ізатиес'а]

= врізатися

-р'іжус'а, -р'іжеис':а, -р'іжеиц':а, -р'іжуц':а; нак. -р'із'с'а, -р'іжтеис'а, док.

II [ўр'ізатиес'а]

= врізатися

-айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а, недок.

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урізатися — урі́затися 1 дієслово доконаного виду поранитися; ударитися урі́затися 2 дієслово доконаного виду заглибитися, уклинитися уріза́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. урізатися — УРІ́ЗАТИСЯ¹ (ВРІ́ЗАТИСЯ), і́жуся, і́жешся; наказ. сп. урі́жся; док. 1. Поранитися чим-небудь гострим, ріжучим. Місяць-молодик, гострий такий, що врізатись можна, блискотів на чистому небі (О. Гончар). 2. розм. Те саме, що уда́ритися. Словник української мови у 20 томах
  3. урізатися — I уріз`атися(врізатися), -іжуся, -іжешся; наказ. сп. уріжся; док. 1》 Поранитися чим-небудь гострим, ріжучим. 2》 розм. Те саме, що ударитися. II ур`ізатисядив. врізуватися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. урізатися — ПОРА́НИТИСЯ (заподіяти собі рану, рани), ПОКАЛІ́ЧИТИСЯ, УШКРЯ́БНУТИСЯ (ВШКРЯ́БНУТИСЯ) (звич. не сильно); УРІ́ЗАТИСЯ (ВРІ́ЗАТИСЯ), ПОРІ́ЗАТИСЯ (чимось гострим); УРУБА́ТИСЯ (ВРУБА́ТИСЯ) (рубаючи). Словник синонімів української мови
  5. урізатися — УРІ́ЗАТИСЯ¹ (ВРІ́ЗАТИСЯ), і́жуся, і́жешся; наказ. сп. урі́жся; док. 1. Поранитися чим-небудь гострим, ріжучим. Місяць-молодик, гострий такий, що врізатись можна, блискотів на чистому небі (Гончар, Тронка, 1963, 225). 2. розм. Те саме, що уда́ритися. Словник української мови в 11 томах
  6. урізатися — Урізатися, -жуся, -жешся гл. 1) Врѣзаться. Так і вріжеться у саму гущину. Стор. 2) Обрѣзаться. Скинь шаблю, а то уріжешся. Грин. І. 158. Словник української мови Грінченка