усобиця
усо́биця
[усобиец'а]
-ц'і, ор. -цеийу
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- усобиця — усо́биця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- усобиця — див. ЧВАРА Словник синонімів Караванського
- усобиця — див. роздор, міжусобиця Словник чужослів Павло Штепа
- усобиця — УСО́БИЦЯ, і, ж. Те саме, що міжусо́биця. Справді, се [село Тухля] була величезна гірська криївка, .. але такі були в тих часах ненастанних війн, усобиць і нападів майже всі гірські села, і тільки дякуючи тій своїй неприступності, вони змогли довше... Словник української мови у 20 томах
- усобиця — -і, ж. Те саме, що міжусобиця. || рідко. Взагалі ворожнеча, незгоди, чвари. Великий тлумачний словник сучасної мови
- усобиця — РО́ЗБРАТ (ворожнеча між якимись суспільними групами або окремими особами в державі, в організації тощо), ЧВА́РИ (ЧВА́РА), СВА́РИ, ЗВА́ДА, РО́ЗРУХ, РОЗРУ́ХА заст.; НЕЗГО́ДА, НЕЗЛА́ГОДА, НЕ́ЛАД (відсутність взаєморозуміння); РО́ЗЛАД, РО́ЗБРІД розм. Словник синонімів української мови
- усобиця — УСО́БИЦЯ, і, ж. Те саме, що міжусо́биця. Справді, се [село Тухля] була величезна гірська криївка,.. але такі були в тих часах ненастанних війн, усобиць і нападів майже всі гірські села, і тільки дякуючи тій своїй неприступності, вони змогли довше... Словник української мови в 11 томах
- усобиця — Усобиця, -ці ж. Усобица. Кріваві всобиці гамуєш. К. Псал. 144. Словник української мови Грінченка