1. Орфоепічний словник української мови

усунути

усу́нути

[усунутие]

-ну, -неиш; нак. усун', усун'теи (ліквідувати, позбавити тощо)

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усунути — усу́нути 1 дієслово доконаного виду ліквідува́ти, позбавити тощо усу́нути 2 дієслово доконаного виду вкласти, втиснути тощо Орфографічний словник української мови
  2. усунути — УСУ́НУТИ¹ див. усува́ти¹. УСУ́НУТИ² див. всува́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. усунути — I див. усувати I. II див. всувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. усунути — ВИКРЕ́СЛЮВАТИ (закреслюючи, вилучати слово, рядок, уривок, прізвище тощо з тексту, зі списку та ін.), ВИКЛЮЧА́ТИ, ВИКИДА́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, УСУВА́ТИ, ВИМА́ЗУВАТИ розм. рідко. — Док.: ви́креслити, ви́ключити, ви́кинути, ви́пустити, усу́нути, ви́мазати. Словник синонімів української мови
  5. усунути — УСУ́НУТИ¹ див. усува́ти¹. УСУ́НУТИ² див. всува́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. усунути — Усунути, -ся см. усувати, -ся. Словник української мови Грінченка