1. Орфоепічний словник української мови

ущемити

ущеми́ти

[ўшчеимитие]

= вщемити

-мл'у, -миш, -миемо, -миете, -мл'ат'; нак. -ми, -м'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ущемити — ущеми́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ущемити — УЩЕМИ́ТИ див. ущемля́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. ущемити — див. ущемляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ущемити — ущеми́ти (за) се́рце кого, чиє і без додатка. Глибоко вразити, схвилювати кого-небудь чимсь. (Олекса:) Візьму книжку читати, який-небудь факт так ущемить за серце, що годі вже й читати (М. Фразеологічний словник української мови
  5. ущемити — ОБРАЖА́ТИ (ОБРА́ЖУВАТИ рідше) (завдавати образи, зневажливим висловленням, поведінкою викликати у кого-небудь почуття гіркоти, досади), УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), ЗАЧІПА́ТИ, ЗНЕВАЖА́ТИ, ОБИЖА́ТИ розм., ЗОБИДЖА́ТИ (ЗОБИЖА́ТИ) розм., УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) із сл. Словник синонімів української мови
  6. ущемити — УЩЕМИ́ТИ див. ущемля́ти. Словник української мови в 11 томах