фрегат

фрега́т

[фреигат]

-та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фрегат — фрега́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фрегат — ФРЕГА́Т, а, ч. 1. У гребному флоті – легка галера, а у вітрильному – військовий трищогловий корабель із прямими вітрилами; також купецьке вітрильне судно (XVIII–XIX ст.). Вітрила горять на фрегатах, Тікає турецький паша... (М. Словник української мови у 20 томах
  3. фрегат — -а, ч. 1》 У гребному флоті – легка галера, а у вітрильному – військовий трищогловий корабель з прямими вітрилами; також купецьке вітрильне судно (18-19 ст.). 2》 Сучасний військовий корабель перехідного типу між легким крейсером і ескадреним міноносцем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фрегат — фрега́т (франц. fregate, з італ. fregata) 1. Трищоглове військове вітрильне судно з повним корабельним оснащенням. 2. Купецьке вітрильне судно (18 – 19 ст.). 3. Сучасний військовий корабель перехідного типу між легким крейсером і ескадреним міноносцем. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фрегат — 1. вітрильник із принаймні 3 щоглами з прямим парусним оснащенням; 2. добре озброєний вітрильний військовий корабель XVII-XIX ст. (від середини XIX ст. також паровий); 3. тип ескортного корабля з часів II Світової війни; 4. теп. багатоцільовий бойовий корабель. Універсальний словник-енциклопедія
  6. фрегат — ВІТРИ́ЛЬНИК (судно з вітрилами), ПА́РУСНИК, БРИГ, БРИГАНТИ́НА, КАРАВЕ́ЛА, ФРЕГА́Т, ШХУ́НА, Я́ХТА. Новий вітрильник гордо, як білокрилий лебідь, пристав до берега (О. Донченко); Матроси з парусників стали піхотою на Севастопольських бастіонах (В. Словник синонімів української мови
  7. фрегат — ФРЕГА́Т, а, ч. 1. У гребному флоті — легка галера, а у вітрильному — військовий трищогловий корабель з прямими вітрилами; також купецьке вітрильне судно (XVIII-XIX ст.). Вітрила горять на фрегатах, Тікає турецький паша… (Нагн., Вибр. Словник української мови в 11 томах