1. Орфоепічний словник української мови

ханів

ха́нів

[хан'іў]

м. (на) -новому/-нов'ім; ж. -нова; с. -новеи; мн. -нов'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ханів — ха́нів прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ханів — ХА́НІВ, нова, нове. Прикм. до хан; належний ханові. – Вітрило-вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! Нащо на дужому крилі́ На вої [воїнів] любії мої, На князя, ладо моє миле, Ти ханові метаєш стріли? (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
  3. ханів — -нова, -нове. Прикм. до хан. || Належний ханові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ханів — ХА́НІВ, нова, нове. Прикм. до хан; належний ханові. — Вітрило-вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! Нащо на дужому крилі́ На вої [воїнів] любії мої, На князя, ладо моє миле, Ти ханові метаєш стріли? (Шевч., II, 1953, 336). Словник української мови в 11 томах
  5. ханів — Ханів, -нова, -ве Принадлежащій хану. На князя, ладо моє миле, ти ханови метаєш стріли. Шевч. 634. Словник української мови Грінченка