хрещатий
хреща́тий
[хреишчатией]
м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хрещатий — хреща́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- хрещатий — кн. хрестовидний, хрестоподібний; хрещатенький, хрещастий. Словник синонімів Караванського
- хрещатий — Хрестовий, хрестовинний, хрестоподібний, хрестоцвітний, хрещастий, хрещатенький Словник синонімів Вусика
- хрещатий — ХРЕЩА́ТИЙ¹, а, е. 1. Який має вигляд хреста або окремі елементи у формі хреста. Огорожа ціла, хоч і низенька, а ворота дощані-хрещаті (Панас Мирний); На дзвіниці аж захлинаються дзвони, а під хрещатою огорожею на різні голоси іржуть коні (П. Словник української мови у 20 томах
- хрещатий — -а, -е. 1》 Який має вигляд хреста або окремі елементи у формі хреста (про перехрестя шляхів, місце перетину двох ярів, балок тощо). Хрещатий яр. || Який має хрестоподібну форму (про листя, квітки) або в якого листя, квітки нагадують хрест (про рослини). 2》 На якому є зображення хреста. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хрещатий — ХРЕСТОПОДІ́БНИЙ (який формою нагадує хрест), ХРЕСТА́ТИЙ, ХРЕЩА́ТИЙ, ХРЕЩА́СТИЙ, КРИЖО́ВИЙ заст. Ходкевич поклав на чоло побожного хреста й поцілував хрестоподібний ефес свого старовинного меча (І. Ле); Голі дерева кидали на дорогу хрестаті тіні (В. Дрозд); Хрещатий яр; Крижова церква. Словник синонімів української мови
- хрещатий — Хреста́тий і хреща́тий, -та, -те хреща́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хрещатий — ХРЕЩА́ТИЙ, а, е. 1. Який має вигляд хреста або окремі елементи у формі хреста. Огорожа ціла, хоч і низенька, а ворота дощані-хрещаті (Мирний, II, 1954, 35); На дзвіниці аж захлинаються дзвони, а під хрещатою огорожею на різні голоси іржуть коні (Панч... Словник української мови в 11 томах
- хрещатий — Хрещатий, -а, -е 1) Крестообразный, крестовидный. Хрещатий барвінок. Ворота дощані — хрещаті. Мир. ХРВ. 9. 2) Имѣющій на себѣ изображеніе креста. Червонії, хрещатії давнії корогви. АД. І. 218. 3) Хрещата плахта. = хрещатка. Чуб. VII. 428. Словник української мови Грінченка