хрещатий

хреща́тий

[хреишчатией]

м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрещатий — хреща́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хрещатий — кн. хрестовидний, хрестоподібний; хрещатенький, хрещастий. Словник синонімів Караванського
  3. хрещатий — Хрестовий, хрестовинний, хрестоподібний, хрестоцвітний, хрещастий, хрещатенький Словник синонімів Вусика
  4. хрещатий — ХРЕЩА́ТИЙ¹, а, е. 1. Який має вигляд хреста або окремі елементи у формі хреста. Огорожа ціла, хоч і низенька, а ворота дощані-хрещаті (Панас Мирний); На дзвіниці аж захлинаються дзвони, а під хрещатою огорожею на різні голоси іржуть коні (П. Словник української мови у 20 томах
  5. хрещатий — -а, -е. 1》 Який має вигляд хреста або окремі елементи у формі хреста (про перехрестя шляхів, місце перетину двох ярів, балок тощо). Хрещатий яр. || Який має хрестоподібну форму (про листя, квітки) або в якого листя, квітки нагадують хрест (про рослини). 2》 На якому є зображення хреста. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хрещатий — ХРЕСТОПОДІ́БНИЙ (який формою нагадує хрест), ХРЕСТА́ТИЙ, ХРЕЩА́ТИЙ, ХРЕЩА́СТИЙ, КРИЖО́ВИЙ заст. Ходкевич поклав на чоло побожного хреста й поцілував хрестоподібний ефес свого старовинного меча (І. Ле); Голі дерева кидали на дорогу хрестаті тіні (В. Дрозд); Хрещатий яр; Крижова церква. Словник синонімів української мови
  7. хрещатий — Хреста́тий і хреща́тий, -та, -те хреща́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хрещатий — ХРЕЩА́ТИЙ, а, е. 1. Який має вигляд хреста або окремі елементи у формі хреста. Огорожа ціла, хоч і низенька, а ворота дощані-хрещаті (Мирний, II, 1954, 35); На дзвіниці аж захлинаються дзвони, а під хрещатою огорожею на різні голоси іржуть коні (Панч... Словник української мови в 11 томах
  9. хрещатий — Хрещатий, -а, -е 1) Крестообразный, крестовидный. Хрещатий барвінок. Ворота дощані — хрещаті. Мир. ХРВ. 9. 2) Имѣющій на себѣ изображеніе креста. Червонії, хрещатії давнії корогви. АД. І. 218. 3) Хрещата плахта. = хрещатка. Чуб. VII. 428. Словник української мови Грінченка