цілинник

Значення в інших словниках

1. цілинник — ціли́нник 1 іменник чоловічого роду, істота той, хто працює на цілині ціли́нник 2 іменник чоловічого роду незаймане місце рідко Орфографічний словник української мови
2. цілинник — ЦІЛИ́ННИК¹, а, ч. Той, хто працює на цілині, освоює цілинні землі. ЦІЛИ́ННИК², а, ч., рідко. Те саме, що цілина́ 2. І все-таки Олексій з дороги звернув. Відшукав польову стежку, що мала завести його на цілинник, а звідти й на вибалок (В. Логвиненко). Словник української мови у 20 томах
3. цілинник — I -а, ч. Той, хто працює на цілині, освоює цілинні землі. II -а, ч., рідко. Те саме, що цілина 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цілинник — ЦІЛИНА́ (неходжене, неїжджене місце), ЦІЛИ́К розм., ЦІЛИ́ННИК розм. (Лицар:) Він без дороги йде все цілиною (Леся Українка); І все-таки Олексій з дороги звернув. Відшукав польову стежку, що мала завести його на цілинник, а звідти й на вибалок (В. Логвиненко). Словник синонімів української мови
5. цілинник — ЦІЛИ́ННИК¹, а, ч. Той, хто працює на цілині, освоює цілинні землі. У старих словниках ви знайдете слово «цілина», але не знайдете слова, «цілинник». Словник української мови в 11 томах