чверть

[чверт']

-т'і, ор. -т'у, р. мн. чвеиртей

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чверть — Четвертина, (року) квартал, три місяці, (години) 15 хвилин, (Місяця) серп, кн. фаза, ІД. підповня, чвертка Словник синонімів Караванського
  2. чверть — див. чвертка Словник синонімів Вусика
  3. чверть — ЧВЕРТЬ, і, ж. 1. Одна з чотирьох рівних частин, на які ділиться ціле. Він жив з жінкою і дітьми в селі, доброї чверть милі від ями (І. Словник української мови у 20 томах
  4. чверть — чверть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. чверть — -і, ж. 1》 Одна з чотирьох рівних частин, на які ділиться ціле. || Четверта частина години (п'ятнадцять хвилин). 2》 Один із чотирьох періодів навчального року. 3》 Одна з чотирьох фаз Місяця, а також вузький серп Місяця в першій або в останній фазі. 4》 муз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чверть — ЧВЕРТЬ (четверта частина чого-небудь), ЧВЕ́РТКА, ЧЕТВЕРТИ́НА розм., ЧЕТЬ заст. Менша частина, властиво чверть кімнати, відділена від першої завісою і ванькиром (Леся Українка); Залишилося чверть години до поїзда (Ю. Словник синонімів української мови
  7. чверть — Чверть, чве́рти, -ті, чве́ртю; чве́рті, -тей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. чверть — ЧВЕРТЬ, і, ж. 1. Одна з чотирьох рівних частин, на які ділиться ціле. Він жив з жінкою і дітьми в селі, доброї чверть милі від ями (Фр., IV, 1950, 17); Від самого свого початку "Дзвінок" на три чверті складався з українських творів (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  9. чверть — Чверть, -ти ж. 1) Четверть. Чверть локтя завдожки. Г.-Арт. (О. 1861. III. 106). Шерть-верть, бери чверть — вийшло рокове. Ном. № 217. 2) у чверті рубати. Четвертовать. Вони ж його а ні били, ні в чверті рубали, тільки з його молодого живцем серце взяли. Грин. III. 590. Словник української мови Грінченка