1. Орфоепічний словник української мови

чепіга

чепі́га

[чеип’іга]

-гие, д. і м. чеип'із'і (рукоятка)

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Чепіга — Чепі́га 1 прізвище Чепі́га 2 іменник жіночого роду сузір'я Орфографічний словник української мови
  2. чепіга — див. держак Словник синонімів Вусика
  3. чепіга — ЧЕПІ́ГА, и, ж., с. г. Рукоятка в плузі. На новосілля берись, а за чепігу держись (Номис); Тут у куті лежав старий плуг з одним череслом, з дерев'яними чепігами і дерев'яним гряділем (О. Маковей); За плугом, натискаючи на чепіги, горбився Полікарп (М. Словник української мови у 20 томах
  4. чепіга — -и, ж., с. г. Рукоятка в плузі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чепіга — ДЕРЖА́К (частина ручного інструмента, пристрою, зброї тощо, за яку їх тримають), РУ́ЧКА, РУКОЯ́ТКА, РУКОЯ́ТЬ, РУКІ́В'Я розм., ДЕ́РЖАЛНО розм., РА́ТИЩЕ заст., ДЕ́РЖАЛО діал.; ГРА́БЛИЩЕ, ГРАБЛИ́НА розм., ГРА́БЛИСЬКО розм. Словник синонімів української мови
  6. чепіга — Чепі́га, -ги, -зі; -пі́ги, -пі́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чепіга — ЧЕПІ́ГА, и, ж., с. г. Рукоятка в плузі. На новосілля берись, а за чепігу держись (Номис, 1864, № 10127); Тут у куті лежав старий плуг з одним череслом, з дерев’яними чепігами і дерев’яним гряділем (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. чепіга — Чепіга, -ги ж. 1) Въ плугѣ: деревянная рукоятка или двѣ. Вас. 199. Чуб. VII. 398. Шух. І. 165. На новосілля берись, а за чепігу держись. Ном. № 10121. 2) и мн. Созвѣз. Оріонъ (?) Ком. І. 49. Мнж. 148. Словник української мови Грінченка