читачка

чита́чка

[чиетачка]

-чкие, д. і м. -ац':і, р. мн. -чок

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. читачка — ЧИТА́ЧКА, и, дав. і місц., ці, ж. Жін. до чита́ч. Через день-два він приніс мені в дарунок від читачки прекрасну вишиту наволочку (С. Васильченко); Гурток домоводства відкриваємо ми цією сторінкою для читачок нашого журналу (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. читачка — чита́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. читачка — -и. Жін. до читач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. читачка — ЧИТА́ЧКА, и, ж. Жін. до чита́ч. Через день-два він приніс мені в дарунок від читачки прекрасну вишиту наволочку (Вас., Незібр. тв., 1941, 202); Гурток домо-водства відкриваємо ми цією сторінкою для читачок нашого журналу (Хлібороб Укр., 5, 1971, 44). Словник української мови в 11 томах