шанувальник

Значення в інших словниках

1. шанувальник — (той, хто виявляє пошану до когось) цінитель, цінувальник, поцінувальник, (давнє) поклонник. Словник синонімів Полюги
2. шанувальник — див. побожний Словник синонімів Вусика
3. шанувальник — ШАНУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто виявляє шану (у 1 знач.) до кого-, чого-небудь. Полум'яними шанувальниками Заньковецької були Л. М. Толстой, А. П. Чехов, І Є. Рєпін, П. І. Чайковський (М. Словник української мови у 20 томах
4. шанувальник — шанува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
5. шанувальник — -а, ч. Той, хто виявляє шану (у 1 знач.) до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шанувальник — ПРИХИ́ЛЬНИК (той, хто підтримує, захищає, схвалює кого-, що-небудь, стоїть на чиємусь боці), ПРИБІ́ЧНИК рідше, ПРИХИ́ЛЕЦЬ заст.; ПОБО́РНИК, РЕВНИ́ТЕЛЬ книжн., ЛИ́ЦАР уроч., поет., ПАЛАДИ́Н уроч., поет., ОБО́ЖНЮВАЧ розм. Словник синонімів української мови
7. шанувальник — ШАНУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто виявляє шану (у 1 знач.) до кого-, чого-небудь. Полум’яними шанувальниками Заньковецької були Л. М. Толстой, А. П. Чехов, І Є. Рєпін, П. І. Словник української мови в 11 томах