шахрай

Значення в інших словниках

1. шахрай — (хитра і непорядна людина) крутій, махляр, аферист, (під час гри в карти) шулер, діал. ошуканець. Словник синонімів Полюги
2. Шахрай — Шахра́й прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
3. шахрай — Хитрюга, махляр, махляй, крутій, дурисвіт, ошуканець, ПРОЙДИСВІТ, ШЕЛЬМА, облудник, плутяга, (що вдає знавця) шарлатан; (у картах) шулер; шахрун. Словник синонімів Караванського
4. шахрай — див. брехливий Словник синонімів Вусика
5. шахрай — ШАХРА́Й, я́, ч. Хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина. Сплітки тут, сварки, заздрість. І ігумен дурень, і економ шахрай – і, послухаєш, кожен з “братів” злодій і розбійник (М. Словник української мови у 20 томах
6. шахрай — ша́хра́й 1. шахрай, ошуканець (м, ср, ст) 2. шк. надрукований скорочений текст обов'язкового у шкільній програмі твору класичного автора та коментар до нього (ст)|| = брик І́. Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. шахрай — -я, ч. Хитра, спритна й нечесна в учинках людина. || Дрібний злодій. Великий тлумачний словник сучасної мови
8. шахрай — ЗЛО́ДІЙ (той, хто займається розкраданням чиєї-небудь власності), КРАДІ́Й, ШАХРА́Й, РАКЛО́ вульг.; РОЗКРАДА́Ч чого, ТОРБОХВА́Т зневажл. (перев. щодо розкрадання громадської власності); ЗЛО́МЩИК (той, хто здійснює крадіж зі зломом). Словник синонімів української мови
9. шахрай — Шахра́й, -рая́, -рає́ві; -храї́, -ї́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. шахрай — ШАХРА́Й, я́, ч. Хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина. Сплітки тут, сварки, заздрість. І ігумен дурень, і економ шахрай — і, послухаєш, кожен з "братів" злодій і розбійник (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
11. шахрай — Шахра́й, -рая́ м. Мошенникъ. Ном. № 2970. Плут безбожний з собой всіх шахраїв веде. Котл. Ен. VI. 18. Словник української мови Грінченка