1. Орфоепічний словник української мови

шкіритися

шкі́ритися

[шк’іриетиес'а]

-р'ус'а, -риес':а, -риец':а, -р'ац':а; нак. шк'ірс'а, шк'іртеис'а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкіритися — див. шкірити Словник синонімів Вусика
  2. шкіритися — ШКІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок. 1. тільки 3 ос. Ставати видним, оголеним при розсунутих, розтулених губах (про зуби); вишкірятися. Очі її горіли, як у молоденького тигреняти, а гострі зуби шкірилися, щоб укусити (Григорій Тютюнник); // перен., розм. Словник української мови у 20 томах
  3. шкіритися — шкі́ритися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. шкіритися — шкіритися → шкірити зу́би Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. шкіритися — -рюся, -ришся, недок. 1》 тільки 3 ос. Ставати видним, оголеним при розсунутих, розтулених губах (про зуби); вишкірятися. || перен., розм. Стояти сторч. 2》 Розсуваючи губи, відкривати, показувати (зуби). || розм. Те саме, що сміятися. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шкіритися — СМІЯ́ТИСЯ без додатка і з кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо), ШКІ́РИТИСЯ розм., ЗУБОСКА́ЛИТИ розм. рідше, КИ́ХКАТИ розм. рідше; ГИГИ́КАТИ розм., ХИХИ́КАТИ розм., ХІХІ́КАТИ розм., ХЕХЕ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. шкіритися — ШКІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок. 1. тільки 3 ос. Ставати видним, оголеним при розсунутих, розтулених губах (про зуби); вишкірятися. Очі її гвріли, як у молоденького тигреняти, а гострі зуби шкірилися, щоб укусити (Тют., Вир, 1964, 449); // перен., розм. Словник української мови в 11 томах
  8. шкіритися — Шкіритися, -рюся, -ришся гл. = шкірити зуби. Словник української мови Грінченка