1. Орфоепічний словник української мови

щупальце

щу́пальце

[шчупал'цеи]

-л'ц'а, ор. -л'цеим, мн. -л'ц'а, -леиц' і -л'ц'і, -л'ц'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щупальце — Мацок, мацка Словник чужослів Павло Штепа
  2. щупальце — ЩУ́ПАЛЬЦЕ див. щу́пальці. Словник української мови у 20 томах
  3. щупальце — щу́пальце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. щупальце — див. щупальці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щупальце — ЩУ́ПАЛЬЦЕ див. щу́пальці. Словник української мови в 11 томах