1. Орфоепічний словник української мови

щуритися

щу́ритися

[шчуриетиес'а]

-р'ус'а, -риес':а, -риец':а, -р'ац':а; нак. шчурс'а, шчуртеис'а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щуритися — ЩУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок., рідко. Те саме, що мру́житися. Вона короткозора і щуриться, але очі в неї такі карі та блискучі, мов умиті ранньою росою (О. Донченко); Вітька щось думав своє. В його уважніше щурились очі (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  2. щуритися — щу́ритися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. щуритися — -рюся, -ришся, недок., рідко. Те саме, що мружитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щуритися — МРУ́ЖИТИСЯ (прикривати свої очі повіками), ЖМУ́РИТИСЯ, ЗАМРУ́ЖУВАТИСЯ, ЗАЖМУ́РЮВАТИСЯ, ЩУ́ЛИТИСЯ, ЩУ́РИТИСЯ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИСЯ (ЗЩУ́ЛЮВАТИСЯ), СКУ́ЛИТИСЯ розм.; ПРИМРУ́ЖУВАТИСЯ, ПРИЖМУ́РЮВАТИСЯ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРИЩУ́РЮВАТИСЯ (злегка, не до кінця). — Док. Словник синонімів української мови
  5. щуритися — ЩУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок., рідко. Те саме, що мру́житися. Вона короткозора і щуриться, але очі в неї такі карі та блискучі, мов умиті ранньою росою (Донч., IV, 1957, 46); Вітька щось думав своє. В його уважніше щурились очі (Вас., II, 1959, 151). Словник української мови в 11 томах