1. Орфоепічний словник української мови

щілинний

щіли́нний

[шч'ілин:ией]

м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щілинний — ЩІЛИ́ННИЙ, а, с. 1. Який має щілину, щілини. Щілинна лампа; Щілинний диск; // Який проходить, проникає крізь щілину.; // Який є щілиною. Словник української мови у 20 томах
  2. щілинний — щіли́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. щілинний — -а, -е. 1》 Який має щілину, щілини. Щілинний диск. || Який проходить, проникає крізь щілину. || Який є щілиною. 2》 лінгв. Утворюваний від тертя повітря в щілині між зближеними органами мовлення; фрикативний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щілинний — ЩІЛИ́ННИЙ лінгв. (який утворюється тертям видихуваного повітря в щілині між зближеними органами мовлення — про звук), ФРИКАТИ́ВНИЙ. Словник синонімів української мови
  5. щілинний — ЩІЛИ́ННИЙ, а, с. 1. Який має щілину, щілини. Щілинна лампа; Щілинний диск; // Який проходить, проникає крізь щілину; // Який є щілиною. Словник української мови в 11 томах